Поради для батьків

Батьківські  збори  7  клас

Тема: Конфлікти з дитиною і шляхи їх вирішення

Мета: обговорити проблеми стосунків батьків і дітей, розглянути способи пошуку компромісу, обговорити способи проведення дозвілля підлітками.

                      Порядок денний

1.     Конфлікти та можливі виходи з нього.

2.     Дозвілля підлітків.

1 питання

Анкета для учнів «Моя поведінка у конфлікті»

1.    Ти — конфліктна людина?

2.     Чи легко тобі з'ясовувати з будь-ким стосунки?

3.     Що ти відчуваєш після того, як з'ясував із кимсь стосунки?

4.     Чи стаєш ти більш розумним після виходу з конфліктної ситуації, чи робиш для себе які-небудь висновки?

5.     Із ким ти найчастіше конфліктуєш?

6.     Що може стати приводом для виникнення конфлікту?

7.     Хто першим намагається вирішити конфлікт — ти чи інша сторона?

8.     Що ти, як правило, відстоюєш у конфлікті?

9.     Чи змінюється твоє ставлення до людей, з якими ти кон­фліктував?

10.           Чи потрібно людям навчатися вирішувати конфліктні си­туації?

      Анкета для батьків «Ваша поведінка в конфліктній ситуації»

1.                Чи вважаєте Ви за необхідне піднімати тему конфліктів на батьківських зборах?

2.                Чи виникають у Вашій родині конфліктні ситуації із дітьми?

3.                Як Ви вирішуєте конфлікти?

4.                Чи можна взагалі обійтися без конфліктів?

5.                Чи можете ви поділитися досвідом виходу з конфліктних ситуацій, пов'язаних із Вашим сином або донькою?

         Творча робота «Павутиння конфліктів»

    Учитель на дошці записує слово «конфлікт» і обводить його, потім ставить запитання:

-       Що, на вашу думку, означає це слово?

-       Які асоціації воно викликає?

     Від слова «конфлікт» учитель малює стрілки й записує відповіді. Якщо думки, подібні до вже написаних, учитель записує їх і з’єднує між собою.

        

            Бесіда «Причини конфліктів батьків та дітей»

     Сьогоднішні збори пов'язані в першу чергу з тим, що багато підлітків, які стоять перед самостійним вибором подальшого життєвого шляху, підвладні сумнівам, внутрішнім протиріччям, страхам.

     Батьки в свою чергу, часто в такій ситуації не помічники і не друзі своїм дітям. Вони в мріях і установках на власну дитину створюють ідеалізований образ підлітка і його подальшого путі. Але, зіткнувшись у житті з реальними можливостями дитини, з її ставленням до свого майбутнього, батьківські райдужні перспективи розсипаються, і наступає «ера конфліктів».

     Батьки і діти воюють з приводу і без приводів, кожний доводить свою правоту і кожний по-своєму правий.

     Антропологи і соціологи давно звернули увагу на таке характерне для західної культури явище, як розрив між поколіннями. Вони міркують так: сучасний світ з його стрімкими соціальними змінами, плюралістичними системами цінностей і технічним прогресом здається підліткові настільки складним і непередбаченим, що він не може встановити для себе стабільну систему координат. Крім того, раннє фізіологічне дозрівання в поєднанні з необхідністю довготривалої освіти призводить до того, що протягом багатьох років триває формування і асиміляція групової молодіжної культури, цінності, традиції і характер якої можуть вступати в конфлікт із дорослим світом.

     За думкою фахівців, система поглядів і уявлень у людини зберігається приблизно протягом 30 років, тобто протягом най­більш активного періоду життя кожного покоління. Відмінності між поколіннями можуть носити мирний характер, а можуть – конфліктний. Зазвичай конфлікт між світоглядом двох сусідніх поколінь називають конфліктом батьків та дітей.

Зіткнення поколінь, що носить характер протистояння різних систем цінностей, називається конфліктом поколінь. Зазвичай ді­ти відкидають цінності покоління батьків, не бажаючи сприйма­ти їх як еталон.

     Конфлікт – це спір, суперечка, скандал, у яких сторони не скупляться на взаємні докори, образи. Найстрашніше в конф­лікті – це почуття, які люди відчувають одне до одного. Страх, злість, образа, ненависть – головні почуття конфлікту.

     Без конфліктів життя неможливе, але потрібно навчитись їх конструктивно вирішувати. Для того, щоб навчитися вирішу­вати конфліктну ситуацію, потрібно навчитися розуміти масш­таби і деталі незгод і відкрито обговорювати їх. Згладжування конфліктної ситуації, уникання її вирішення може призвести до серйозних проблем:

-       фізичних, пов'язаних зі здоров'ям;

-       психологічних (приховання душевного болю, образи; змі­на характеру людини; психічні розлади; суїцид та ін.);

-       соціальних (втрата родини, самотність, відлюдкуватість).

     Головна позитивна здатність у конфліктній ситуації – здат­ність до конфронтації-пояснення. Вона передбачає вміння:

-       відкрито відстоювати власну позицію;

-       оцінювати саму конфлікту ситуацію, її суть, а не особистісні якості свого опонента;

-       зберігати особистісні відносини та взаємоповагу всіх учас­ників конфлікту.

     Соціологів давно цікавило питання: які відмінності між людьми більш вагомі – класові чи вікові? З одного боку, різні матеріальні  можливості є причиною різних стилів молодіжної субкультури у представників елітного, середнього та бідного класів, іноді вони вражаючі. З іншого боку, ми часто можемо спостерігати більшу солідарність між молодими людьми, що походять із різних верств соціуму, ніж між різновіковими громадянами, що належать до одного класу.

     На цьому підґрунті виникла концепція розриву між поколіннями. Згідно з нею, відмінностей між батьками та дітьми більше, ніж між дітьми, що належать до різних верств суспільства.

     Які ж головні причини виникнення конфліктних ситуацій в родинах де є підлітки? Психологи визначили, що кожна з конфліктуючих сторін має свої причини.

     Отже, для підлітка мотивацією можуть бути наступні аспекти:

-       криза перехідного віку;

-       прагнення самостійності і самовизначення;

-       вимагання більшої автономії в усьому – від одягу до при­міщення;

-       звичка конфліктувати, вихована поведінкою дорослих у родині;

-       бажання похвалитись своїми правами перед однолітками й авторитетними для підлітка людьми.

Батьки йдуть на розв'язування конфлікту з інших причин:

-       небажання визнавати, що дитина стала дорослою;

-       побоювання випустити дитину «з гнізда», невіра в її влас­ні сили;

-       проектування поведінки дитини на себе в її віці;

-       боротьба за власну владу та авторитетність;

-       відсутність взаєморозуміння між дорослими у вихованні дитини;

-       не підтвердження дитиною сподівань батьків.

     Психологи визначили дванадцять основних кроків для вирішення конфліктних ситуацій.

                          Обговорення ситуацій

Ситуація 1.

     Після зборів незадоволені успіхами своєї дитини батьки приходять додому і вимагають від неї пояснень. Вони кажуть, що з такими оцінками після школи нікуди не візьмуть. У відповідь дитина каже: «Значить, піду працювати». Як слід вчинити батькам у цій ситуації?

Ситуація 2.

     Батьки з певної мети подарували своїй дитині гроші. Вона витратила їх не за призначенням, придбала те, про що давно мріяла. Батьки обурені, а дитина на свою адресу почула чимало гнівних докорів. Врешті-решт підліток грюкає дверима й іде з дому.

Ситуація 3.

     Між матір'ю і чотирнадцятирічною донькою протягом трива­лого часу виникають гарячі суперечки щодо того, о котрій го­дині дівчина має повертатися з прогулянки додому. Мати наполя­гає на тому, що донька повинна бути вдома не пізніше 9 години вечора, а донька вважає, що тут взагалі неприпустимі жодні об­меження.

Ситуація 4.

     Ви повертаєтесь з роботи додому і вже на сходах чуєте гуч­ну музику, веселощі у вашій квартирі. Ви заходите до квартири і бачите свою дитину та її друзів, які веселяться. У хаті – повний безлад. Ваша дитина дивиться на Вас і каже: «Привіт! Ми трохи повеселимось! Не заперечуєш?»

Поради для батьків

Шановні тата й мами!

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя!

Постарайтесь, щоб ці зміни були на краще.

Як поводитись під час конфлікту?

1.                Перед тим, як Ви опинитесь у конфліктній ситуації, подумай­те над тим, який результат від цього Ви бажаєте отримати.

2.                Упевніться в тому, що результат для Вас дійсно важливий.

3.                У конфлікті визнавайте не лише свої інтереси, але й інтереси Вашої дитини.

4.                Дотримуйтесь етики поведінки в конфліктній ситуації, вирі­шуйте проблему, а не зводьте рахунки.

5.                Будьте тверді і відкриті, якщо ви впевнені у своїй правоті.

6.                Примусьте себе чути доводи своєї дитини.

7.                Не принижуйте і не ображайте дитину для того, щоб потім не шкодувати про це. Будьте справедливими і чесними в конфліктах, не жалійте себе.

8.                Умійте вчасно зупинитися, щоб не втратити прихильність дитини.    

2 питання

    Виступ бібліотекаря

     Бесіда «Вплив телебачення на психіку дитини»

     Телебачення давно вже стало невід'ємною складовою нашого життя. Покоління людей старшого віку не мислить свого існування без щоденного перегляду новин, без нескінченних серіалів, покоління сьогоднішніх 20 – 30-річних із задоволенням переглядає всілякі ток-шоу, школярі теж поспішають до телевізора, щоб зануритися в сучасний світ прекрасного, перенестися в далеку історію чи пофантазувати про майбутнє.

     Масова комунікація значно зменшує потребу в особистому спілкуванні. Соціологічні дослідження вказують, що за критерієм тривалості перегляду телепередач підлітків можна розділити на 4 групи:

-       телемани (дивляться телевізор більше 6 годин на добу);

-       активні глядачі (4 – 6 годин);

-       помірні телеглядачі (2 – 4 години);

-       пасивні (менше 2-х годин).

     Що ж таке телебачення?

Телебачення – виробництво та розпов­сюдження аудіовізуальних передач та програм – тобто це джерело інформації і розваги. За декілька останніх десятиліть на людину нахлинув величезний потік інформації. Ви тільки уявіть собі: порівняно з 1900 роком швидкість пересування виросла в 1000 разів, а швидкість передачі інформації в десятки мільйонів разів. Учені підрахували, що зростання інформації відбувається в геометричній залежності. Усе це викликає в людини сильний стрес і дезорієнтацію, а в непідготовлених людей виникає криза цінностей. Зі всього потоку інформації корисною є тільки 1 – 2 %. Потік несистематизованої інформації робить важливішою роль учителів, бібліотекарів, батьків – роль добре інформованих штурманів, які вам допоможуть навчитися вибірково ставитися до інформації.

     Що таке інформація?

За словником «інформація» — відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність, повідомлення про щось, іншими словами можна сказати, що це відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються, які сприймаються людиною, або спеціальними пристроями.

       А що таке знання?

     За словником «знання» — це пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому. Знати — значить випробувати, переживати самому.

     Інформація завжди на поверхні, а знання – глибоке почуттєве переживання та сприй­няття світу.

     За тривалий період існування пройдено довгий шлях розвитку засобів передавання інформації від умовних позначок на скелях і деревах первісною людиною до передавання інформації з далеких куточків космосу за допомогою радіо- і телесигналів).

     Послухайте цікаву інформацію: в США на одну особу припадає 500 фільмів, що знімається за рік, в Росії – 54, а в Україні лише – 5 фільмів.

     Але телебачення має і негативний характер.

 На першому місці в негативному рейтингу є реклама.

 Чому сталося так, що борючись у демократичному суспільстві за найбільшу свободу – право вибору, ми дозволяємо підкоряти свій вибір невидимому насиллю зі сторони творців та розповсюджувачів реклами?

 Розглянемо дію реклами на особистість та деякі поняття.

 Потреба – бажання володіти предметом, а інтерес — бажання познайомитись із ним, а значить, це мотивований пізнавальний процес на шляху досягнення бажаної мети.

 Потреби можуть бути свідомі та несвідомі. Через рекламу відбувається нав'язування інтересів та несвідомих потреб, а отже відбувається вплив на підсвідомість людини, і щойно підсвідомість отримує установку, вона одразу починає піклуватися про її реалізацію.

     Рекламісти за допомогою психологічного впливу намагаються робити з людини   маріонетку.

     А тому, коли ви дивитеся рекламу про тютюн, алкоголь, наркотики, робіть висновки. І знайте, що за все заплачено. Отже, ваша задача – це не значить, не дивитися рекламу, а вміти знаходити межі між корисним та шкідливим.

    Негативні сторони телебачення: насилля та жорстокість.

    Телевізійні кадри надовго закарбовуються в пам'яті. Так, сила побаченого велика, і телебачення про це знає. Тому не скупиться на сенсаційні репортажі: природні катаклізми з людськими жертвами, терористичні акти, в результаті яких гинуть люди, вибухи, кров, людські страждання. Після перегляду такої інформації відчуваєш страх. Психологи кажуть, що це «робить пробоїну в духовному захисті людини, й через цю пробоїну можна впровадити найрізноманітніші установки».

     А телебачення все частіше показує те, що люди не повинні бачити – смерть. Смерть повинна бути прихованою від сторонніх очей, цей постулат притаманний нашій культурі. Тому одне з головних обвинувачень на адресу ТВ – це зривання покрову з явища смерті.

    В Україні в травні 2002 року Державний комітет інформації проаналізував 7 найбільш рейтингових телеканалів: УТ-1, 1+1, Новий канал, Інтер, ICTV, СТБ, ТЕТ. Висновки невтішні: всі канали порушували ст. 300 і 301 Кримінального кодексу України, які передбачають покарання «за ввезення, виготовлення або розповсюдження продукції, що пропагує культ насильства та жорстокості», зокрема кіно та відеофільмів.

     За повідомленням вчених, під час ефірного часу на телеекрані відбувається від 3 до 5 актів насильства, а при демонстрації дитячих програм, зокрема мультфільмів, ця цифра збільшується до 20 – 25. Отже, можна зробити висновок, що тривалий перегляд телепрограм веде до агресії. 43% тих, хто у віці 14 років дивився телевізор понад 3 години на добу, схильні до насильства.

     Отже батьки не повинні дозволяти дітям дивитися телевізор більше 1 години на день. А хто дивиться телевізор надто багато, перетворюється на телеінваліда.         Одержуючи 80% інформації «через телевізор», деякі підлітки не хочуть учитися працювати з інформацією, що надходить в інший спосіб – із книг, газет, журналів.

     Соціально-психологічними дослідженнями встановлено залежність між культурним рівнем людини й тим, якому способу отримання інформації людина віддає перевагу: чим вищий цей рівень, тим менше вона дивиться телевізор, тим більше слухає радіо і ще більше читає газети, журнали, книги.

              Підсумок

 «За»

o   Телебачення виконує просвітницьку та виховну функцію. Є способом одержання інформації та різногалузевих знань.

o   Серед усіх інших телебачення є таким засобом масової комунікації, що найлегше сприймається людиною, бо порівняно з читанням або слуханням радіо, тут людина докладає найменше розумових зусиль.

o   Телебачення найоперативніше інформує про події у світі.

o   Телебачення імітує тривимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові та слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині.

o   Не рідко телебачення стає єдиною відрадою для самотніх людей. У них виникає ілюзія причетності до подій всесвітнього масштабу.

o   Телебачення – найдоступніший вид відпочинку.

o   Телебачення використовується з метою пропа­ганди певних цінностей: за здоровий спосіб життя, підняття духу патріотизму, замислення над еколо­гічними проблемами.

o   Елемент культури нашого часу.

o   Невід'ємна частина духовного життя.

o   Під впливом кіномистецтва розвиток зорово-слухового сприйняття.

o   Динамічне сприйняття художньої інформації.

o   Телебачення впливає на розвиток асоціативного мислення.

o   Забезпечує наочність подій.

o   Телебачення надає можливість аналізувати вчинки героїв та ідентифікувати себе з улюбленими героями.

o   Формує емоційну сферу особистості.

o   Ціннісно-вибіркове ставлення до життя.

o   Професійну орієнтацію підлітків.

  «Проти»

o Скорочення потреби в міжособистісному спілкуванні, його заміщення віртуальним спілкуванням.

o 3 появою пультів дистанційного управління розвивається невміння зосереджуватися, доводити почату справу до кінця, що суттєво відбивається на якості навчання школярів.

o   Формується пасивне сприйняття світу, тобто – особистість із низькою трудовою активністю і творчим потенціалом – «телеінвалід».

o  Великий обсяг телевізійної інформації призводить до того, що підліток не встигає її переробляти. Виховується споглядач, спостерігач, а не аналітик.

o   Довге сидіння перед телевізором погіршує зір дітей, сприяє розвитку дитячої гіподинамії.

o Зростання агресивної та деструктивної поведінки.

o   Засилля насильства на телебаченні підвищує агресивність, емоційну збудженість, знервованість.

o   Надмірне смакування подробиць злочинів.

o  Підвищена емоційність призводить до правопорушень, вживання наркотиків, бійки із ровесниками та вживання тютюну, алкоголю.

o   Вплив ЗМК – ототожнення підлітками себе з «крутими» телегероями.

o   Негативний вплив телебачення на сексуальну поведінку підлітків.

Лекція для батьків про здоровий спосіб життя дітей.

Тривалість шкільних і позашкільних занять повинна враховувати ві­кові можливості дитини.

·

Час початку виконання домашніх завдань повинен бути чітко фіксо­ваним. Виконання завдань в один і той же час дозволить дитині швидко входити в стан, що необхідний для виконання завдань і сприятиме якості їх виконання. Потурбуйтеся про зручне робоче місце. У дитини повинен бути свій письмовий стіл.

У бюджеті часу потрібно передбачити близько 1.5 години на заняття, що відповідають схильностям дитини. Читання, участь у роботі гуртка, перегляд кінофільму по телевізору, музичні та спортивні заняття - коло дитячих інтересів досить широке. Стежте, будь ласка, за тим, щоб за­няття чимось одним не забирало весь вільний час. Звичайно, на жаль, «споживачем часу» дитини, стає телевізор або комп'ютер.

Про вимоги до харчування необхідно поговорити окремо. Тут ми І лише підкреслимо, що потрібно всіляко перешкоджати звичці дитини «перехоплювати» дещо на ходу. Гарячий сніданок у школі є необхідним, так само. Як і обід після занять у школі. Було б непогано, якби у розпо­рядку харчування було передбачено й полуденок перед тим, як школяр, відпочивши й погулявши, береться до домашніх завдань. Час сніданку та вечері визначається тим, коли дитина прокидається і коли лягає спати (сніданок - через півгодини після сну, вечеря - не пізніше як за 1,5 го­дини до сну). Вживання їжі у певні години забезпечує гарний апетит

і нормальне травлення їжі.

Неоціненне значення для здоров'я, бадьорості,. високої працездат­ності має гігієна сну.

Потреба уві сні становить: у 10-12 років - 9-10 годин, У 13-14 років ­9-9,5 годин, у 15-16 років - 8-9 годин.

Ізраїльські вчені встановили, що недосипання за ніч навіть в 1 годину погано впливає на психоемоційний стан дитини. Вона швидше, ніж за­звичай, втомлюється і гірше впорюється з тестами на пам'ять і реакцію. Тому немає потреби доводити, що сон дитини потрібно оберігати: яскраве світло, гомін, розмови - все це має бути виключено. Повітря у кімнаті, в якій спить дитина, повинне бути свіжим.

Сон важливо оберігати, якщо можна так сказати, ще до того, як дитина заснула. Звичайно, вона не малюк, якому на ніч не можна роз­повідати страшні казки, та все ж потрібно уникати всього, що може збуджувати фізично або емоційно: рухливих ігор, тривалого читання, перегляду телепередач.

Зрозуміло, що дитину не можна помістити під скляним ковпаком не можна від усього відгородити, однак розумне обмеження вечірніх вражень

є необхідним. Інакше це вплине на сон, буде затягуватися його початок а сам він буде неглибоким.· ,

Різні порушення у розпорядку дня є небажаними, оскільки це може призвести до розладу розпорядку дня взагалі і розкладу в діяльності в діяльності організму дитини зокрема.

Є ще одна серйозна проблема, яка шкодить здоровому способу життя.

Це шкідливі звички: паління, пияцтво, наркоманія. Статистика свідчить: щорічно люди викурюють 3,600 млд цигарок, 3,5 млд мешканців планети пропускають через свої легені отруйний дим від 5 млд кг тютюну. Кожна цигарка скорочує життя на 5-6 хвилин.

Вчені США досліджували, обстеживши понад 4000 дітей віком від 6 до 16 років, як пасивне паління впливає на їх розум. Порівнювали вміст у крові дітей котиніну (продукт розщеплення нікотину) і результати тестів при визначенні коефіцієнта розумового розвитку. В експерименті не брали участі діти, у крові яких вміст котиніну перевищував 15 нг/мл (щоб виключити активних курців). Було встановлено пряму залежність між вмістом в крові котиніну і коефіцієнтом інтелектуального розвитку: один нанограм котиніну на мілілітр крові зменшував цей коефіцієнт на два пункти, те саме відбувалося із тестами на читання. В тесті на визна­чення рівня математичних здібностей зменшення становило 3-4 пункти. Паління та пияцтво - потворні звички. Вони руйнують найважливіші системи людського організму. Встановлено, 89 % вжитого алкоголю, всмоктує слизова оболонка шлунку, а решту - кишечник. Алкоголь по­трапляє у кров, а з кров'ю - у тканини і клітини. Найбільше алкоголю поглинає тканина головного мозку. Через 1 годину після споживання ал­коголю максимальна його концентрація міститься у крові, інші біологічні рідини також його містять. Від 28 годин до 15 діб алкоголь затримується у найважливіших органах - мозку,· печінці, серці, шлунку тощо. Алко­голь не знімає нервової напруги, а призводить до накопичення патологій і враження психіки.

Із кожним роком на підпільні ринки нашої країни потрапляють все нові і нові різновиди наркотичних препаратів. На фунті наркоманії споюються злочини і самогубства. За даними соціологічних опитувань, значна частина школярів віком до 16 років хоча б один раз у житті спробувала наркотики, серед них є й такі, що вживають їх регулярно. Дехто з батьків вважає, що відомості про наркотики молодшим школярам знадобляться нескоро. Та слід пам'ятати про те, що це лихо поряд! Здійснюйте освітню роботу у цьому напрямку! Розповідайте дитині спокійно, компетентно і переконливо про дію наркотиків, механізм звикання. Дитина повинна знати, що буде з нею після вживання отруйних препаратів, розповідайте про скалічені долі, про нещасних матерів, про зруйновані сім'ї.

Створіть образ «білого ворога», але робіть це спокійно і поступово, адже у дитини завжди є змога вислухати інші аргументи. Майте на увазі, що читання моралі тyт неприпустиме. Інтонація Ваших монологів є не менш важливою, ніж зміст. Допоможіть своїй дитині. Навчіть її, як встояти і відмовитися від запропонованої спокуси скоштувати наркотик.

Виховати дитину здоровою означає від самого малечку навчити її вести здоровий спосіб життя, основними складовими якого є раціональний розпорядок дня, систематичні заняття фізкультурою, загартування, пра­вильне харчування, сприятлива психологічна атмосфера в сім'ї - добрі, дружні стосунки, довіра і взаєморозуміння, бажання поділитися своїми проблемами з близькими людьми, можливість знайти підтримку і допо­могу, спільне проведення вільного часу.